ВІДСТУПАТИ НІКУДИ: ПОЗАДУ КОМП’ЮТЕРИЗАЦІЯ!

Пустовойтенко Руслана Миронівна, 

заступник директора з навчально-виховної роботи 

Новостародубської загальноосвітньої 

школи І-ІІІ ступенів

     Колись, у спокійні й розмірені радянські часи, було прийнято так: одержав одну-єдину освіту, пішов працювати за фахом, і це – на все життя. Сьогодні – час змін, причому не таких, коли потрібно перечекати, поки знову все буде тихо і спокійно, а постійних – життя змінюється щодня, і ми повинні змінюватися разом із ним. Хлопці з «Машини часу» помилялися: світ не прогнеться під нас (мабуть, і сам Макаревич зрозумів це і почав крім пісень ще й пироги пекти).

     Учитель – одна з найбільш мінливих професій. Щоб бути «на одній хвилі» зі школярами, потрібно знати всі нові віяння, починаючи з банального комп’ютера. Знання швидко застарівають, і щоб відчувати свою причетність до сьогодення, потрібно постійно навчатися. А ми, учителі, повинні бути хоча б на півкроку попереду своїх учнів. Професія вчителя зобов’язує нас знати більше, ніж наші учні. Уявіть собі вчителя математики, який не знає таблиці множення, учителя мови, що читає по складах, учителя хімії, який плутає символи хімічних елементів… Чи поважатимуть такого викладача? Чи буде він цікавий своїм учням? На сьогодні в педагогічному середовищі один з найпопулярніших термінів – «компетентність»: ми  досліджуємо, пишемо теоретичні розробки з даної теми, розвиваємо різні компетенції в наших учнів. А чи можемо ми вважати себе компетентними людьми, якщо недостатньо професійно використовуємо інформаційно-комунікаційні технології?

       Як показує досвід, інформаційно-комунікаційні технології доцільні при вивченні будь-яких предметів, адже вони дають змогу не лише пожвавити уроки (хоч і це не менш важливо), а й зробити процес навчання більш результативним.

        Вдале поєднання традиційних, інноваційних методів навчання з інформаційно-комунікаційними технологіями може значно підвищити продуктивність вивчення будь-якого предмета. Ілюструючи події, процеси та явища, які є об’єктами вивчення, за допомогою ІКТ, учитель урізноманітнює урок, робить його інтенсивним, інтерактивним. Крім того слід зазначити, що учням на таких уроках, безперечно, більш цікаво.

        Використання ІКТ у загальноосвітньому навчальному закладі має значні переваги для всіх учасників навчально-виховного процесу – учителів, учнів, адміністрації, батьків.

        Наприклад, учитель, який уміло використовує ІКТ у своїй роботі має змогу:

·     підвищувати ефективність уроку;

·     створювати архів методичних матеріалів, виховних та позакласних заходів;

·     розміщувати інформацію на веб-сайті власному або  навчального закладу;

·     вести блог.

 Адміністрації навчального закладу використання ІКТ дає змогу:

·       оптимізувати діяльність;

·       зробити персональний контроль більш докладним;

·       організувати електронний документообіг;

·       дистанційно стежити за перебігом навчально-виховного процесу (уроки, позакласні заходи тощо).

       Учні, які вчаться за допомогою ІКТ, без обмежень у часі і просторі можуть отримувати:

·       вільний доступ до інформації щодо навчальних предметів;

·       індивідуальне домашнє завдання;

·       тренінг і тест-завдання;

·       оперативну інформацію про результати своєї діяльності;

·       можливість дистанційно брати участь у конкурсах, заочних олімпіадах різних рівнів.

  Батькам застосування ІКТ у школі дає змогу:

·       оперативно отримувати інформацію про результати навчальної діяльності дитини, перебіг навчально-виховного процесу, а також про заходи, які проводяться у школі та поза її межами;

·       контролювати виконання дитиною завдань різного рівня складності.

  На жаль, не усі можливості інформаційно-комунікаційних технологій

реалізовані на сьогоднішній день у нашому закладі. Причини є й об’єктивні. Кількість сімей, які мають домашній комп’ютер зросла і становить близько 40-50%, адже бюджет сільської родини не дозволяє перетворити придбання комп’ютерної техніки у першу необхідність, частина учнів не мають телефонів.

Є й серед учителів ті, які ще не придбали комп’ютер чи ноутбук, володіють навичками ІКТ на середньому чи низькому рівні. Частина техніки у закладі потребує кваліфікованого ремонту або застаріла. Чи можемо ми говорити про створення інформаційного середовища? Звичайно ні, але зрушення у порівнянні з попередніми роками є.

        Ефективність управління навчальним закладом значною мірою залежить від і від інформаційної культури адміністрації. Підвищення  рівня інформаційної культури керівництва закладу є обов’язковою умовою ефективної управлінської діяльності.

         Адміністрація нашого закладу  керувалась гаслом «Власний приклад», що стало рушійною силою впровадження ІКТ  як у навчальній, так і виховній та методичній діяльності педагогів. В управлінській діяльності використання ІКТ дало можливість:

·     вести ділову та кадрову документацію;

·     проводити моніторинг діяльності  учнів та вчителів;

·     створити базу даних для проведення засідань педагогічної ради, семінарів, науково-практичних конференцій;

·     готувати звітну документацію;

·     проводити планування;

·     здійснювати контрольно-аналітичну діяльність;

  Комп’ютерна мережа значно полегшує адміністративну діяльність.

   Використання ІКТ у методичній роботі сприяє науковій організації праці,

практичній діяльності:

·       розроблення планів роботи методичних об’єднань та інших методичних служб;

·       участь у плануванні школи;

·       організація зворотного зв’язку (звіти);

·       організація обміну досвідом через веб-сайти, блоги мережу Інтернет.

  Наш навчальний заклад – звичайна школа, у нас немає 100% сучасних

суперучителів. Усе на початку було: недовіра, іронія, спротив. Але завдяки командній наполегливості та глибокій вірі у власні сили і кінцевий результат нам вдалося подолати шлях від «я не вмію, не зможу, не  буду, не  хочу цього робити» до «це ж так просто!». Проте, це тільки початок. Попереду: навчання на курсах дистанційної академії, опанування веб-сервісів, призначених для освіти, хмарних технологій, проходження тренінгів «Е-навчання», оволодіння Е-диском, Гугл Диском. Гірську річку не можна зупинити, але можна отримати насолоду від рафтингу (сплавлятися річкою).

      Виявляється, що від звичайної рутинної учительської роботи, такої, як розробка уроку, теж можна отримати задоволення. Вчитель на кожен урок створює комп’ютерну презентацію, і не тому, що його зобов’язують, а тому, що йому це подобається. Він учить дітей  не лише працювати в Інтернеті,  діставати інформацію й аналізувати її, він учить їх бути технологічно компетентними. Це вищий пілотаж у вихованні. Коли до вчителя інформатики на перерві підходять старшокласники порадитися з приводу установки нових програм на домашньому комп’ютері – це вищий пілотаж!  Коли молодий учитель говорить: «Здайте мені свої флешки, я скину вам документальний фільм з теми уроку, а завтра ми його обговоримо», - це вищий пілотаж! Коли класний керівник просить поряд із номером мобільного телефону написати e-mail  - це вищий пілотаж! 

      «У школи немає іншого вибору, окрім як її адаптація до інформаційного століття!» - цю фразу я прочитала у статті, що була присвячена ІКТ на уроках економіки. Сила цього висловлення змушує визнати: краще не скажеш! Хочемо ми цього чи ні – відступати нікуди: позаду комп’ютеризація! І я повністю погоджуюся з  бельгійською письменницею Амелі Нотомб: «Єдиний ключ до знань – бажання й більше нічого!»